В.Стус. Ось вам сонце

Вот вам солнце, сказал человек с кокардой на фуражке
и вынул пятак, похожий на солнышко.
А это вам дорога, он сделал несколько следов направо,
носком обозначив её предел.
Чтобы вам было весело – включайте магнитофоны, транзисторы,
берите в руки игрушечные колотушки,
стучите, хоть бы и по голове.
Чтоб не хотелось есть и пить –
слушайте лекции, популярные кинофильмы,
как вы заживёте счастливо,
когда доберётесь до небесного царства.
А чтоб не капал за шею дождь –
помните,
что любой ливень
когда-нибудь да кончается,
даже потоп.
Будет холодно – пойте вот эти песни,
при этом он подал жменьку
проштампованных текстов
(дозволено цензурой
для коллективного пения
двоим, троим и больше певцам).
Когда вам захочется отдохнуть –
разучивайте интересную игру про войну,
представьте, что напали на вас враги
и хотят лишить счастливого существования.
Словом, стреляйте, кидайтесь на амбразуры,
падайте под танки.
Только не разбегайтесь, добавил он.
– Благодетель наш,
кому захочется бежать из рая, –
закричали мы в одно горло,
всматриваясь в глаза под кокардой,
похожие на две капельки ртути.

(Из сборника "Веселий цвинтар", 1971 г.)

-168-





Оригинал

Ось вам сонце, сказав чоловік з кокардою на кашкеті
і витягнув п'ятака, схожого на сонечко.
А це вам дорога, він зробив кілька ступнів праворуч,
носаком позначивши її межу.
Щоб вам було радісно — вмикайте магнітофони, транзистори,
беріть до рук іграшкові калатала,
бемкайте, хоч би й по голові.
Щоб не хотілося їсти й пити —
слухайте лекції, популярні кінофільми,
як ви житимете щасливо,
коли доправитесь небесного царства.
А щоб не капав за шию дощ —
пам'ятайте,
що будь-яка злива
колись та кінчається,
навіть потоп.
Буде холодно — співайте оцих пісень,
при цьому він подав жмутик
проштемпельованих текстів
(дозволено цензурою
для колективного співу
двом, трьом і більше співакам).
Коли вам захочеться відпочити —
розучуйте цікаву гру про війну,
уявіть, що опали вас вороги
і хочуть позбавити щасливого існування.
Словом, стріляйте, кидайтесь на амбразури,
падайте під танки.
Тільки не розбігайтесь, докинув він.
— Благодійнику наш,
кому хочеться тікати з раю, —
загукали ми в одне горло,
вдивляючись в очі під кокардою,
схожі на дві крапельки ртуті.

Александр Купрейченко, поэтический перевод, 2010

Сертификат Поэзия.ру: серия 1181 № 79208 от 13.04.2010

0 | 1 | 2411 | 30.11.2024. 10:25:47

Произведение оценили (+): []

Произведение оценили (-): []