В.Стус. Тюремних вечорів...

Смертельные ночей тюремных алкоголи,
слепая ртуть рассветов – так мне душу жгут!
Сто мертвецов, вкруг сердца севши, ждут –
когда умру, их отпустив на волю.
И день за днём раскисший хлеб жуют,
чтоб и не умереть, и чтоб – не жить им.
А память всё влечёт ко дням отбытым,
к тем лютым, что дыхнуть мне не дают.



Оригинал

Тюремних вечорів смертельні алкоголі,
тюремних досвітків сліпа, як близна, ртуть,
а сто мерців, круг серця сівши, ждуть
моєї смерті, а своєї волі.
І день при дні глевтяники жують,
аби не вмерти і аби не жити,
а в пам’яті імчать несамовиті
минулі дні — дихнути не дають.




Александр Купрейченко, поэтический перевод, 2009

Сертификат Поэзия.ру: серия 1181 № 70224 от 02.06.2009

0 | 3 | 2585 | 18.12.2024. 17:12:37

Произведение оценили (+): []

Произведение оценили (-): []


Александр! Прекрасный перевод! Но вы снова вдохновили меня на экспромт. Не справился с собою. Не гневайтесь. Лучше просто поругайте и укажите на недостатки.
С уважением, Валентин

Стус

Тортури і тюрми, кайдани і грати -
Не треба, не треба в ці іграшки грати.

Навіщо ця влада, навіщо ця сила,
Коли тільки воля кохана і мила?

Коли тільки тіло старіє в неволі,
Страждає, нудьгує і плаче від болю.

А душу ж крилату кайдани і грати
Не в змозі зневолить, не в силі зламати!

Кати не досягнуть своєї мети.
Є сила у духа - безсилі кати!

Не хочу о "литературном" тут, да и не сумею, наверное. Жуткие строки!.. Тяжко много читать... Потом ещё (обязательно) почитаю. С уважением. Леонид.