В.Стус. Це тільки втома

Все это – только страшная усталость.
Все это так – нашло – и отойдет.
Но если не отступит, хоть на малость,
пусть лучше уж убьет. Пускай убьет.
Плевать! Так жить – уже на полдороге
от жизни к смерти. Значит – все равно.
Ведь ни одной надежды нет мне в Боге
и вымолить спасенья – не дано.
Сожму виски шальные меж ладоней
и буду ждать, пока не отгремит
безумный этот миг моих агоний,
миг ожиданий мрачных пролетит.
Теперь уж скоро. Боль подходит к краю.
Добьет, или отложит до иных
времен? О даст, о даст вздохнуть, я знаю.
Уйди же, вестница всех бед моих.
И только так. Покорствовать до века –
легко, но ты восстань, преодолей.
А грудь – разбитая бандуры дека –
гудит, и струны порваны на ней.




Оригинал


Це тільки втома. Втома. І шалена.
Це тільки так — найшло — і відійде.
А вже як не відступиться од мене —
то краще — хай уб’є. Нехай — уб’є.
Дарма бо скніти — вже напівдорозі
між смертю і життям. Їй-бо — дарма.
Бо жодної з надій не маю в Бозі
і порятунку жодного — нема.
Пучками стисну ошалілі скроні
чекатиму, допоки відгримить
ця навіжена мить моїх агоній
і забарних чекань обридла мить.
Це так. Це так. Це — скоро дійде краю.
І як не скосить — то дихнути дасть.
О дасть дихнути, дасть дихнути. Знаю.
Іди ж, вістунко всіх моїх нещасть.
Це так. Це тільки так. Це надто легко
скоритися. Зіпнися — й перебудь.
А груди — мов бандури бите деко
і пірвано всі приструнки — гудуть.

Александр Купрейченко, поэтический перевод, 2009

Сертификат Поэзия.ру: серия 1181 № 67221 от 12.01.2009

0 | 1 | 3455 | 18.12.2024. 17:03:30

Произведение оценили (+): []

Произведение оценили (-): []