В.Стус. Коли ти облетиш, як дух кульбабин

Когда ты облетишь, как одуванчик,
колодой станешь в дровяном сарае,
тогда узнаешь правды острый крик
под клином топора, когда он влипнет
по оба уха с двух сторон. Тогда
осмыслишь неоправданную цену
надежд минувших. Хрустнет вер хребет,
в жар печи вброшенный, познаешь, клоун,
комедии конец. Познаешь вечность
костра безжалостного. Всеблагой
одну к могиле проторил дорогу.
Ко всем чертям… (Лукавое перо,
прости мой крик, отчаянье прости).



Оригинал


Коли ти облетиш, як дух кульбабин,
і станеш, як колода на дровітні,
тоді спізнаєш правди гострий крик
під синім лезом. Як колун улипне
в обапола по вуха. Отоді
збагнеш, нарешті, непотрібну ціну
надій колишніх. Хрусне вір хребет,
до печі вкинений, пізнаєш, блазню,
комедії кінець. Пізнаєш вічність
нищівного багаття. Вторував
усеблагий дорогу до могили
одну. Під три чорти... (Перо лукаве,
даруй мій крик і розпач мій даруй).

Александр Купрейченко, поэтический перевод, 2008

Сертификат Поэзия.ру: серия 1181 № 64673 от 22.09.2008

0 | 1 | 2655 | 18.12.2024. 16:45:55

Произведение оценили (+): []

Произведение оценили (-): []