На ландыши будет дышать моя Валя,
достойте колымским огнём колдовским.
Простите, вы столько вобрали печали,
простите, красавцы, мы вместе грустим.
На этой чужацкой и вашей родимой
земле, на которой вы чудом цвели,
на завтра пусть выдастся ясный, не зимний
денёк, – а здоровью поклон до земли.
Ведь завтра любимую будем встречать мы,
журавушку, ждущую лета, как вы.
Достану вина за седьмою печатью
и выброшу хлопоты из головы.


Оригинал

Колимські конвалії – будьте для Валі,
достійтесь до Валі – рожеві огні.
Пробачте, у вас забагато печалі,
пробачте, красуні, ви надто сумні.
Моя чужаниця – то ваша, то рідна
земля, на якій ви, цнотливі, зросли,
на завтра хай видасться днина погідна
аби ми, нівроку, здорові були.
Бо завтра ми підем стрічати кохану
журливу журавку – таку ж, як і ви.
Про свято я іскру болгарську дістану
і викину клопоти всі з голови.