Месяц на небе ясный восходит,
Медленно волны катит река.
Девушка грустно песню выводит,
И рвется сердце у казака.

В песне той тихой, в песне той милой
Все про страданья, все про любовь:
Как мы любили, да разлучились,
Как я живу одною тобой.

Очи вы очи, девичьи очи,
Тёмны как ночь вы, ясны как день.
С вами узнал я горькие слезы,
Кто научил вас мучить людей?

****

Місяць на небі, зіроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує, серденько мре.

Ця пісня мила, ця пісня люба,
Все про кохання, все про любов,
Як ми любились та й розійшлися,
Тепер навіки зійшлися знов.

Ой очі, очі, очі дівочі,
Темні, як нічка, ясні, як день,
Ви ж мене, очі, плакать навчили,
Де ж ви навчились зводить людей?