Познай же тайные границы,
ступив в опасливые сны.
В раздольном лёте ауспиций
сокрыта воля сатаны.
И что же будет за порогом,
за вéдомым, родным, твоим?
В слезах общаются там с Богом –
кто со всевышним, кто с земным.
Твоя неведомая рана
хоть не убьёт, но будет есть.
Вот уж и смерть тебе желанна,
и люба, как благая весть.

-270-



Оригинал

Отож, звикай до таємниці,
ступаючи в обачні сни.
Розлогим летом ауспіцій
значиться воля сатани.
А що там сталось за порогом,
за знаним, рідним, за твоїм?
Де слізно розмовляють з Богом –
хто із небесним, хто з земним?
Твоя недовідома рана
ще не вбиває, тільки їсть.
Та вже і смерть — тобі кохана,
і смерть – неначе благовість.