В.Стус. Те, що було за смертю, я пізнав

Что было там, за смертью, я познал.
Всю силу неразгаданных деяний,
весь мрак небес и месиво земли.
И тяжко жить, тем знанием подпёрши
свой дом трухлявый, мёртвый и безлюдный.
Свод склепа, и истлевший тленья тлен
тебя накрыл, осилил, умертвил.
Вовек уже не уврачуешь ты
доверчивого сердца. Многоликий
тот мир, в котором выросла душа
твоя, Ересиарх, он изменился –
великих знаний тяжкая цена.
Вот – твой убийца: руку подаёт,
приветливо счастливых лет желает,
припрятав ненависть свою, как нож…

-15-




Оригинал

Те, що було за смертю, я пізнав.
Всю силу таємничого діяння,
весь морок неб і твань землі движку.
І тяжко жити, цим знанням підперши
свою оселю, витрухлу на пустку.
Склепіння склепу, тліну тліну тлін
опав тебе, подужав і змертвив.
І вже тобі повік не відволодати
довірливого серця. Все — в подобах.
Світ, у котрому виросла душа,
зінакшав. Це твоя, Єресіярхе,
найтяжча плата і страшне знання.
Ось — твій убивця: руку подає,
всміхається, щасливих зичить років,
ховаючи зненависть, як ножа...

Александр Купрейченко, поэтический перевод, 2011

Сертификат Поэзия.ру: серия 1181 № 90306 от 11.11.2011

0 | 1 | 2426 | 30.11.2024. 06:34:18

Произведение оценили (+): []

Произведение оценили (-): []