В.Стус. Осінь крилами в груди б'є

Осень крыльями в грудь мне бьёт.
Украина моя осенняя!
Отчего не достало умения
Мне утешить сердце твоё?!

                        ~

Когда в мой сон заходит Украина –
то без калин, подсолнухов, без солнц,
а в сумерках. Как с узелком вдова
заходит Украина в дом родной:
воды напьётся, про здоровье спросит
и сядет с краю лавки отдохнуть.
И чёрный, цвета чернозёма, пот
со лба сотрёт рукою.

                        ~

Казалось – я живу в стране умерших.
Христос, в рубашке с жёлтою звездою
до часа комендантского спешит –
все вымести панели городские.



Оригиналы


Осінь крилами в груди б'є.
О Вкраїно моя осіння!
Чом забракло мені уміння
Звеселити серце твоє?!

                        ~

Коли в мій сон заходить Україна —
то без калин, без соняхів, без сонць,
а в сутінках. Як удова, з оклунком
заходить Україна в рідний дім:
напитися, спитати про здоров'я
і сісти скраю лавки. Відпочити
і чорний, як чорнозем, піт з чола
рукою стерти

                        ~

Здалося, я живу в країні мертвих.
Христос з зорею жовтня на сорочці
спішить до комендантської години
позамітати всю міську панель.

Александр Купрейченко, поэтический перевод, 2009

Сертификат Поэзия.ру: серия 1181 № 68228 от 25.02.2009

0 | 1 | 2604 | 18.12.2024. 17:16:20

Произведение оценили (+): []

Произведение оценили (-): []