Павло Тычина. "Еврейскому народу"

Народ еврейский! Славный! Утешать
тебя не стану: слишком час неистов…
Когда пришла минута погибать
сынам твоим от обуха фашистов, –
хочу твою я силу воспевать –
твой дух бессмертный, мужественный, чистый!

Он родился давно, – ещё когда
рассеянье тебя не расселило,
цветным ковром стелилась, молода,
и в путь звала неведомая сила.
Но враг подкрался, грянула беда, –
ты голубем забился сизокрылым.

Ах, голубь, голубь… Образом души
твоей он был когда-то. Как же сталось,
что враг топтал твой хлеб и спорыши,
но сердце голубя ему не покорялось
и под призывный клич: «Врага – круши!»
голубка в сокола мгновенно обращалась?!

О, сколько раз в средневековье вы,
евреи, королям не покорились!
Вас вдохновлял Иуда а-Леви,
стальные голоса сквозь тьму пробились
Ибн-Эзры, Ибн-Гвироля, - эти львы
за вас стихами звучными молились.

А в девятнадцатый суровый век,
народ еврейский, как ты настрадался!
«Еврей? – смеялись. – Он ни человек,
ни зверь…» И злыми терниями стлался
твой тяжкий путь, - путь нищих и калек…
Но смех Шолом-Алейхема раздался!


Тот смех, как не разгрызенный орех,
на всех царей накатывал-катился
по перепутьям, среди вёрст и вех –
и в гуще он народной очутился…
Цари тревогу подняли… Но тех
Не укротить, чей дух не покорился.

Как наша жизнь привольно расцвела
в бессмертном Октябре! В сердцах раздался
свободы клич, когда тиранство зла
низверглось, и еврей в тот час назвался
бойцом. Их тьма за волю полегла,
и Ошер Шварцман среди павших оказался.

Его мы чтим поныне. И в тиши
звучит нам: «Югенд, югенд» неуклонно.
О молодость! Ты молодость души
еврейского народа! Он в колонны
стальные строится. Как хороши
серебряные мощной правды звоны…

Но ведь на Западе – в руках зверья
твоё родное племя: сёстры, братья… …
Им тяжелей… Найти не в силах я
Спасительных, разящих слов проклятья,
но знаю: власть отвратного гнилья
побеждена пребудет правды ратью!

Поборет правда! Правда восстаёт!
И там, где греки, сербы и хорваты,
куётся гнев священный. Чу, зовёт
труба к священной мести. Звонки латы!
Не ждать же, когда ворог всех убьёт:
повстанцам время выступать в защиту брата!

В согласьи со стратегией своей,
повстанцы то в бою, то в лес уходят…
Кипи, наш гнев! Грозою пламеней
за гетто дикое в Европе! Вроде,
не ведают немчонки, что страшней
на свете мести не было в природе?!

И мы – под озарением зарниц,
под гром грозы народов - тяжесть мести
с евреев снимем. Хватит им стелиться ниц
пред глупым Гитлером! Пусть доброй вестью
на них дохнёт с газетных всех страниц
Страны Советов мощь и верность чести!


Мы слышим из Европы плач: Рахиль
скорбит о детях собственных, рыдает…
О, слёзы материнские! Не вы ль
взываете к расплате? Ожидает
она ту немчуру, для коей пыль –
любой еврей… Слов больше не хватает!

Народ еврейский! Славный! Утешать
тебя не стану: слишком час неистов…
Когда пришла минута погибать
сынам твоим от обуха фашистов, –
хочу твою я силу воспевать –
твой дух бессмертный, мужественный, чистый!

15—16 августа 1942 г.


Оригинал:

ЄВРЕЙСЬКОМУ НАРОДОВІ

Народ єврейський! Славний! Не втішать
тебе я хочу. Кожен хай тут слуха:
в цей час, коли синам твоїм вмирать
прийшлося від фашистського обуха, –
я хочу силу, силу оспівать –
безсмертну, вічну силу твого духа!

Вона родилась ще давно – тоді,
як був ти нерозсіяним і цілим.
Буяли в тобі сили молоді!
І розцвітав цвітастий шлях, як килим...
Та ось підкрався ворог – і в біді
ти голубом забився сизокрилим.

Ах, голуб, голуб!.. Образ він душі
твоєї був колись...Але як стався
той злам, коли і ниву й спориші
тобі стоптали й ти не покорявся
врагу, а кинув поклик «сокруши!» –
то образ голуба на сокола змінявся.

О, скільки раз в середньовіччі ти
скорятись не хотів ні королеві,
ні героцогам! Й було не страшно йти,
коли звучали голоси сталеві
і Ібн Габірола з темноти,
і Езри, й Іуди – мужнього Галеві!

А в дев’ятнадцятий суворий вік –
ой, скільки від цірів ти настраждався!
«Єврей? – сміялись: – це ж не чоловік
і не людина». І в колючках слався
твій шлях, – і шлях, здавалось, вже заник...
Аж тут Шолом-Алейхем засміявся!..

Цей сміх, мов нерозгризений горіх,
все на царів котивсь, котивсь... Лиш згодом,
як розкотився він по стежках всіх
далеко й опинився між народом, –
царі тривогу вдарили. Та тих
не вбить, в яких життя кипить підсподом...

Життя усіх нас красно розцівло
Лише в безсмернім Жовтні. Вічно слався
свободи час, коли тирана зло
повержено! Й єврей тоді назвався
бійцем. За волю скільки їх лягло! —
між них і Ошер Шварцман красувався....

Красується ж і зараз він. Слова
його нам: «Югенд, югенд»» — так потрібні!
О молодість! Ти молодість нова
єфрейського народу! Непохибні
шляхи твої тепер. Душа жива
за правду дзвонить людям в дзвони срібні...

Але ж на Заході! – твої брати
і сестри в кігтях звіра-людоїда
ще тяжко мучаться. О, де знайти
тих слів, щоб висловить: яка огида
проймає нас до нього! Не гніти,
проклятий! Правда встане вогневида!

Вона поборе! Правда вже встає!
І там, де греки, серби і хорвати,
виковується гнів. Вже виграє
сурма для помсти. Доки ж, доки ждати?
Чи мо хай душогуб усіх уб’є? –
Повстанцям час до битви вирушати.

Й повстанці йдуть, в стратегії своїй
то появляються, то в ліс зникають...
Кипи, наш гнів, грозою пломеній
за дике гетто у Європі! Знають
хай німчики, що є відплата: – Стій!
По всьому світу грози наростають...

І ми – від переблиски блискавиць,
під грім тих гроз народів – тяжкість грузу
з євреїв скинемо. Доволі ниць
лежати їм! Доволі мук і глузу
дурного Гітлера! Залізна міць
підниметься з Радянського Союзу!

Ми чуєм із Європи плач: Рахіль
за дітьми за своїми тужить, - мати
вбивається... Ах, сльози ці і біль
в віках обвинуваченням звучати
проти німоти будуть! Їй як сіль
в очах єврей. Ну, що на це сказати?


Народ єврейський! Славний! Не втішать
тебе я хочу. Кожен хай тут слуха:
В цей час, коли синам твоїм вмирать
прийшлося від фашистського обуха, -
я хочу силу, силу оспівать, –
безсмертну, вічну силу твого духа.

15—16 серпня 1942 р.

П.Г.Тичина. Зібрання творів у 12 томах. Т.2. Поезії 1938-1953 років.
Київ, „Наукова думка”, 1983

Феликс Рахлин, поэтический перевод, 2008

Сертификат Поэзия.ру: серия 1186 № 64171 от 28.08.2008

0 | 2 | 4349 | 26.04.2024. 15:42:54

Произведение оценили (+): []

Произведение оценили (-): []