Дата: 25-04-2008 | 17:26:55
Дощ травневий.
Блискавиці.
Гуркотіння аж до зір.
За поріг простяг правицю
Всім громам наперекір.
Спалахнуло раптом серце
Чимось вищим від заграв.
На долоню я озерце,
Наче срібло, назбирав.
Не розхлюпуючи, ніжно
Тим дитятком теплих злив,
Що з життям моїм суміжне,
Іншу руку змолодив.
І струмки до ліктя... й нижче...
Прокотились по мені,
Змили до кореневища
Всю пилюку клопітні.
Ось воно - з хмарин і з даху
Срібло плідної води.
І грозою руки пахнуть,
Хоч насіння
В них клади!
Геннадий Семенченко, 2008
Сертификат Поэзия.ру: серия 865 № 61191 от 25.04.2008
0 | 4 | 2890 | 05.12.2024. 06:04:46
Произведение оценили (+): []
Произведение оценили (-): []
Тема: Re: З книжки "Зимові яблука" Геннадий Семенченко
Автор Андрей Поляков
Дата: 25-04-2008 | 23:17:59
Красота. Дуже сподобалось!
Андрей
Тема: Re: З книжки "Зимові яблука" Геннадий Семенченко
Автор Сергей Шоргин
Дата: 26-04-2008 | 10:24:32
Дякую, Гено!
Тема: Re: Из книги "Зимові яблука" Геннадий Семенченко
Автор Елена Бондаренко
Дата: 04-05-2008 | 22:33:16
Песня...
Тема: Re: З книжки "Зимові яблука" Геннадий Семенченко
Автор Игорь Касьяненко
Дата: 25-04-2008 | 23:14:14
Обожаю такие стихи. В них же на самом деле описывается миг, но описывается так долго, что миг этот превращается в большой кусок времени. То есть это взгляд на время через микроскоп ( или телескоп?). Отлично