Дата: 12-03-2007 | 16:38:40
А я люблю в вас мою юність,
Що не сталася.
Піснями вашими милуюсь,
Щирим галасом.
Коріння вашого з землі
Не повисмикувать.
І ваші мрії-журавлі
Пливуть- курликають.
Хай кожен день пірнає в вирій
Сірим качуром,
Я болі ваші гою в мирі –
Так призначено.
Я – ваша стежка, що ніколи
Не кінчається.
На пісні вічній, колисковій,
Світ гойдається…
Виктория Шпак, 2007
Сертификат Поэзия.ру: серия 1025 № 51730 от 12.03.2007
0 | 2 | 6038 | 05.12.2024. 06:06:23
Произведение оценили (+): []
Произведение оценили (-): []
Зразу стає зрозумілим, що вірш був написаний давно, бо дуже відрізняється від сьогоднішнього Вашого доробку з досить складною лексикою. На початку цього вірша не видно чогось нового: "Я люблю...", "щирим галасом", "мрії-журавлі пливуть, курликають", "пірнає в вирій"... Скільки разів це вже було! Але в кінці щось-таки гойднулося у вірші, з чим я Вас і вітаю. Генадій
Тема: Re: Батькам моїм Виктория Шпак
Автор Ицхак Скородинский
Дата: 12-03-2007 | 19:46:01
Кода понравилась, а насчёт корней, помню, как сейчас, сколько не пропалывай, а из этой земли всё равно зелень пробивается. И такое до боли узнаваемое слово здесь упоминается - гою. Браво!