Притишена хода… (на украинском)

* * *
Притишена хода, непевність перших кроків
намацує буття наосліп лиш тому,
що ти вже зрозумів – то твій єдиний спокій –
і згоден знов і знов поринути в пітьму.

Таємний дотик рук – і потяг, і відраза.
Нехай нуртує час – він все одно мине, –
спрацьований, як кінь, підтоптаний, як блазень,
безплідний, як усе у світі осяйне.

Назустріч й мимохідь – безжальний, наче ворог,
він із усіх шпарин спроквола вигляда,
щоб душу застудив його останній морок,
таємний дотик рук, притишена хода.




Владимир Гутковский, 2003

Сертификат Поэзия.ру: серия 530 № 14503 от 24.03.2003

0 | 3 | 4100 | 18.12.2024. 17:19:32

Произведение оценили (+): []

Произведение оценили (-): []


Билингва по-киевски.

Не ризикую оцінювати, бо не дуже гаразда в українській мові, але помилку можу виправити: "знов і знов", мені здається?
Вітаю з виходом на "іноземній" мові! :)))

Владимир, очень понравилось. Даже попробовал перевести:

***
Неторопливый шаг, замедленная поступь
нащупывает жизнь вслепую потому,
что, наконец, постиг – ты в лучшем из спокойствий -
и можно вновь и вновь ввергать себя во тьму.

Прикосновенье рук - и жажда, и ненужность.
Пусть время бьёт ключом - оно пройдёт, молчи, -
уставшим, будто конь, избитым, как Петрушка,
бесплодным и седым, как лунные лучи.

Навстречу, по пути – безжалостным, как урка,
оно из всех щелей глядит не впопыхах,
чтоб душу остудил его последний сумрак,
прикосновенье рук, неторопливый шаг.


И махонькое замечание - слово "вигляда" в украинском языке, к сожалению, отсутствует...

С теплом и восхищением,
Ваш О.О.