Майданівський юродивий

Дата: 19-02-2018 | 19:45:14

Навколо нього скачуть, б'ють, буянять,

У натовпі панують лють та мста...
А він сидить на хмурому майдані,
І погляд свій до неба знов зверта.


Палають шини, чорний дим стіною,
Летить бруківка від усіх сторін...
Так з посмішкою дивиться сумною
У сіре небо, наче звідти він.


Лунає стрілянина. Розпростерті
Тіла на площі. Крик: "Смерть ворогам!"...
Його рука лежить на дряхлій флейті,
В стару хламиду вдягнений і сам.


Шепоче він: "Твої діяння дивні!",
Смиренно замовкаючи нараз.
Подеколи на флейті грає гімни,
Які ніхто не слухає в цей час.


Вирує натовп. Кулі знов ганебно
Спроваджують найкращих у пітьму...
А він все посміхається до неба,
І небо посміхається йому.


на фото: малюнок до цього мого вірша
художниці з Житомира Катерини Дацун


Олег! И снова в самую точку. Четыре года назад я читал вариант этого стихотворения на русском языке. В чем-то он у меня перекликается с песней Яцека Качмарского "Стены".

Очень и очень!!!

Спасибо

С уважением,

Валентин

Да, перевод совсем свежий, даже вчерашний - у нас ведь очередная годовщина этих событий... 

Спасибо за понимание, Валентин!