Про лелеку

ПРО ЛЕЛЕКУ

«Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх».
(Т.Г.Шевченко, 1847).

Садок вишневий коло хати,
Хрущi над вишнями гудуть,
Летить дитину колисати
Лелека «грач»*. Його вже ждуть
Веселi хлопцi бiля тину
Чи то в гаю коло ставка –
З iграшкою ПЗРК.

Летить лелека вже, летить!
А далi як кому щастить:
Чи то - ракетою в хатину,
Чи то – в ставок, в'юнів ловить.

Гуркне гармата, гупне мiна –
Де та дитина, де хатина?
Вогонь i кров, прокльони, плач…
Летить, летить лелека "грач".
Така, Тарасе, Україна.

30.06.2014
_________
*Лелека – аист (укр.), "грач» - Су-25 (военный жаргон).

Владимир Прокопенко, 2014

Сертификат Поэзия.ру: серия 1272 № 106090 от 30.06.2014

0 | 2 | 1642 | 22.11.2024. 02:23:52

Произведение оценили (+): []

Произведение оценили (-): []