Ця ніч, як пагорбок: ні ваги, ні доби

Ця ніч, як пагорбок: ні ваги, ні доби.
Як немовля в горі печерської кручі –
Свавілля край, кохання дім летучій,
Орган землі співають гімн тобі.

Так поринають попід дно судьби,
Листів шукають на первісній мові,
Де буквіци годуються від крові,
Де смерть лютує навпаки собі.

Так доторкаються до Божій густоти,
І розмовляють в ангельській октаві,
Так біль лунає с тої висоти,

Де світло ллється вниз, спорідно лаві,
Де рідний край у відчаї і славі
Повинен бути, щоб не згинув ти.

1993

Александр!
В первой и второй строках нарушается ямбичность стиха:
В слове ваги ударение должно быть на втором слоге, а у вас – на первом.
вагА – вагИ (род.),
а вАги – это не «вес», а «весы».
Во второй строке буква Ї – лишний слог.

Вообще следовало бы прежде чем рассуждать о стихосложении, хоть немного его знать.

Есть такие формы силлабо-тоники - дольник, тактовик, акцентный стих.

Есть понятие "усечение стопы".

Негоже человеку, плохо разбирающемуся в чем-то, учить других.

И с вагой не садитесь в лужу.  А лучше украинский язык учите. словари читайте, в том числе этимологические.