Де воно – рідне, вологе та жовте,

Де воно – рідне, вологе та жовте?
- Понад рікою м’якою, де зорі
Білі, червоні, у сяйві прозорі
Тихо струмлять як метелики шовку.

- Понад рікою хтось був молоденьким,
Там, у садочку, квітневому раю…
Рідна землиця довічна є ненька,
Тільки для кого – не знаю…

Палко у серці молитви гарячій
Попід гори біля Лаври й неба
Вогник палає прозородитячий,
Пісні співає, ховає від себе.

Живу на Украине и с детства знаю украинский язык. Ваши стихи напомнили песню. Сейчас выскажу немного странное мнение: украинская поэзия вообще больше приспособлена к пению, чем русская. Только я бы поменяла здесь некоторые строчки:
Тільки для кого - не знаю, не знаю.
И "струмлять метелики" - тоже не совсем точно.Если я не права, возразите мне.
С уважением - Маргарита.