Передсвітанкові нічниці

МПешка в кишені сюрчить аки псичка,
ніч жевріє жаром в імлі,
кудись я іду з напівсонною пичкою.

І що…

У біблейських пісках,
в іх потворищах клятих,
знайти мені вже не дано…

Дорога поволі петляє-заплутує…

…Пальми гримлять на вітру.

Тхиною тхне
від змарнованих урвищ,
і…

Боже,мій славний,
в кудись,
чи в тудись,
я навік
…пропаду.

А я сандалетами
шаркаю, шаркаю,
туди чи сюди – все одно…

Життя – чорно-чорне кіно,
не до жартів.

А…

У мареві галюцинацій -
пробачене, ні, не дано…

Побачити сонця зіяюче зернятко,
бо
…померк отут,
він,
навік нескінченний.

В хурделі
пустелі
життєвій-буттєвій,
оцій…

Навмання…

* * *

На півночі - срібляста повінь струн…
Та ніжність шурхоту акацій тонкоструйних,
ледь чутний сплеск струмків,
спів півосей та подихи
…коханих у кущах.

Голани чарівні для мене, бо…
Бо тільки в мріях,
й можу полетіти крізь пустелю,
у піднебіння таємничих чорнохмар.

А потім…

Щиплячим вихорком занурившись
у сосни,
цiлющим дихати i дихати
…навпіл.

* * *

Нащупывая кончиками пальцев …неосознанное

А осознанье беспричинности метаний мотыльковых в слепнущих глазах…

Тахикардия сущего всего и нежеланье выживать на том и этом свете…

И полное бездумие сознанья с его отверженностью одержимости людской…

…Как пасть бездомного, что воет под окном, всё об одном и том.
О том, о том…

Но…
Дездемонность придушив в душе заледенелой, живу…
Живу!

И жду снежинок, чтоб вдохнуть их ртом…

А небо синим стынет…

Такой, вот, колотушный анекдот – поскрёбыш бывшей жизни, здесь…

В пустыне.

* * *

Ну, от і дощ…

Блукає по пустелі…

Чорніє сивина кудлатих хмарочосів…

І вітер з моря…

У блакиті піднебесся, в розривах порожнин, піщано-золота, яскрава простосердість марення мого про проблиск небожат і віра…

У вирій поетичній нестерпучості натхнення…
У неминуче.

Ну, а поки…

Дощ…

Благословенний дощ…

Блукає по пустелі…

Ицхак Скородинский, 2011

Сертификат Поэзия.ру: серия 1014 № 87654 от 17.06.2011

0 | 1 | 3054 | 20.04.2024. 15:02:29

Произведение оценили (+): []

Произведение оценили (-): []