РАССВЕТ В ЛЕСУ

Блеснуло что-то спереди,
Накинулось, ударило
В грудь раннего прохожего.
Вот только – голубым ручьём
Плыл меж деревьями рассвет,
Как вдруг – потопом ринулся
И лес заколдовал.
И соловьи, по горло в ночь
Закутанные, слыша шум
Рассвета, заливаются,
Аж горько в горле.
Бредёт в рассветном мареве
Шум утра меж деревьями,
Как меж коней испуганных,
Что прядают ушами.
Их ветер скоро оседлав,
Поводья длинные надев,
Погонит к солнцу вскачь. Встречать,
И в гости звать к себе.


Оригинал

     СВІТАНОК У ЛІСІ

Щось бризнуло попереду,
Наринуло і вдарило
У груди подорожнього.
Заледве голубим струмком
Бринів поранок між дерев,
А зараз повінь зринула
І ліс заворожила.
І солов'ї, по горло в ніч
Загорнені, почувши шум
Світання, захлинаються,
Аж згіркло в горлі.
Бреде в ранковій синяві
Світанний гомін. Дерева
Стоять, мов коні, що прядуть
Сполохано ушима.
Їх вітер скоро осідла,
І довгі поводи напне,
І пустить чвалом. Зустрічать
До себе сонце в гості.