Влюблённой в себя поэтессе.

Сколько вёсен ещё, сколько лет или летних мечтаний,
Сколько прочих дорог, чемоданов и порванных сумок?
Сколько строк приживёте своих и чужих опознаний?
Вы играли в крокет, где фламинго и множество лунок?
В зазеркалье стремились? В него ли, к нему ли? А может
Вы хотели сбежать, улыбаясь одной лишь себе,
В знаменательный день, что бездушно и замертво прожит,
Где забыли цветок и предсмертную фразу Рабле.
Вы целуете лёд своих губ сквозь зеркальную стенку.
Вы танцуете танго, любуясь своим куражом.
В зазеркалье? Зачем? Чтобы снова искать все оттенки
В отражении милом и снова себя тиражом
Издавать в рукописном и прочих изданьях.
Лишь себя замечая в теряющей разум стране.

Сколько сможете вы продержаться в дворце обаянья,
Прячась в крепости слова или прочей почётной броне?


Перевод на украинский Валерии Богуславской

САМОЗАКОХАНІЙ ПОЕТЕСІ
Скільки весен іще, скільки літ і про літо омріянь,
Скільки інших доріг, і валіз, і розідраних сумок,
Скільки ще слід прожити і власних рядків,
і чужих перемірянь?
Чи ви грали в крокет, де крокують фламінго
між лунок?
В задзеркалля ви прагнули? В нього, до нього,
чи, може,
Намагались втекти, щоб усміхнену бачить – себе
У знаменний свій день,
що всі інші намарні примножить,
Де забутий ромен і слова передсмертні Рабле?..
Ви цілуєте лід своїх губ крізь переріз люстерка,
Ви танцюєте танго в якомусь різновиді змов.
В задзеркалля? Навіщо?
Щоб усі поверталися стерна
У ваш бік? Щоб, у любім відбитку
себе тиражуючи знов,
Видавати рукописи, плинної слави заради,
Помічати себе лиш у країні, що втратила глузд.
Скільки ще протриває палац, де панують
ці ваші принади,
Ця фортеця, словесна броня, – я вгадати за вас
не берусь.

Снежана Малышева, 2009

Сертификат Поэзия.ру: серия 584 № 74352 от 08.11.2009

0 | 1 | 2160 | 17.11.2024. 15:45:09

Произведение оценили (+): []

Произведение оценили (-): []