Тут, c краю всех краёв, в средине дня
ущербного – когда и ночи мало,
чтоб этот вечный лед преодолеть ему,
вдоль речки узкой мы с тобой брели.
Ты – в красных кедах, их не замочить бы, –
по берегу. Я ж – по воде скакал.
То лес, то луг, то камни, то кусты –
там не цветы, а только лишь колючки.
Удилище кривое – на плечах
и за плечами – выцветший рюкзак.



Оригинал

Тут, скраю всіх країв, посеред дня
ущербного, котрому й ночі мало,
щоб цю одвічну кригу одволодати,
ми річкою вузенькою брели.
Ти — берегом, аби не заросити
червоні кеди. Я — водою вчвал.
То ліс, то луг, то рінь, то чагарі,
не з цвіту, але з колючок багаті.
Криве біліє вудлище на плечах
і за плечима — вицвілий рюкзак.