Дата: 10-12-2008 | 12:24:36
Перед домом, в котором истязают человека,
собралась большая толпа.
— Если он останется живой, мы отпразднуем
встречу в ресторане, — говорит благодушная
бабуся, светлая, как Божья Матерь.
— Хоть бы его уж не очень мучили, — вздыхает
мужчина, выхоливший бороду и бакенбарды.
Он жует бутерброд и запивает кефиром.
— Замучат, заму-у-чат, — говорит
бледная толстая тётка с опухшим лицом,
предлагая прохожим нераспроданные пирожки.
— Все-таки хорошо, что о нем хотя бы
хлопочут, говорит высокий коренастый
мужчина и показывает ладони с поморщен-
ной кожею — следы, оставшиеся от
лесоразработок в районе Печоры.
— Ничего, правда восторжествует, —
вставил и свое плюгавенький
человечек с глазками, как у сверчка.
— Восторжествует, — повторил плюгавенький
человечек и громко высморкался.
Оригинал
Перед будинком, у якому катують людину,
зібрався великий натовп.
— Коли він лишиться живий, ми відсвяткуємо
зустріч у ресторані, — каже добросерда
бабуся, прозора як Богоматір.
— Хоч би його та не дуже мучили, — зітхає
чоловік, що відкохав бороду й бакенбарди.
Він жує бутерброд і запиває кефіром.
— Замучать, заму-у-чать, — каже
бліда тлуста жінка з припухлим об-
личчям, пропонуючи перехожим неспродані пиріжки.
— Все-таки добре, що про нього бодай
піклуються, каже високий кремезний
чоловік і показує долоні зі збриже-
ною шкурою — сліди, залишені від
лісорозробок у районі Печори.
— Нічого, правда восторжествує, —
вихопився й собі плюгавенький
чоловічок з вічками, як у цвіркуна.
— Восторжествує, — повторив плюга-
венький чоловічок і голосно висякався.
Александр Купрейченко, поэтический перевод, 2008
Сертификат Поэзия.ру: серия 1181 № 66493 от 10.12.2008
0 | 0 | 2235 | 18.12.2024. 16:41:33
Произведение оценили (+): []
Произведение оценили (-): []
Комментариев пока нет. Приглашаем Вас прокомментировать публикацию.