В.Стус. Вже цілий місяць обживаю хату

Уж целый месяц обживаю хату.
Что ж, может, привыкать уже пора.
Стул и кровать, свободных три квадрата,
в окне решетка, а в углу – пара…
В глазок же поминутно наблюдает
подкравшийся, как кошка, сатана,
как дырочку под сердцем намечает…
Команда, видно, там ему дана
считать тебя имуществом тюремным,
не упускать ни слов твоих, ни снов,
все заносить в реестры непременно,
а запирать покрепче – на засов.



Оригинал


Вже цілий місяць обживаю хату.
Що ж, мабуть, навикати вже пора.
Стілець і ліжко, вільних три квадрати
в віконці ґрати, у кутку — пара…
І щохвилини в вічко зазирає
іскрадлива, як кицька, сатана,
мов дірочку під серцем назначає…
Напевне, приписали до майна
тюремного уже й тебе самого —
всі сни твої, всі мрії, всі думки,
завівши до реєстру потайного
і зачинивши на міцні замки.

Александр Купрейченко, поэтический перевод, 2008

Сертификат Поэзия.ру: серия 1181 № 63526 от 02.08.2008

0 | 0 | 3235 | 18.12.2024. 17:10:12

Произведение оценили (+): []

Произведение оценили (-): []