В’ячеслав Купріянов - Переклад na ukrainski - Ilia Strongovskij

з книги «дайте домовити»

верлібри

В’ячеслав Глєбович Купріянов народився 23 грудня 1939 р. в Новосибірську. Автор багатьох книг віршів. Перекладався на німецьку, англійську, польську, болгарську, італійську мови та тамілі (Шрі-Ланка). Лавреат фестивалю поезії в Ґонезі (Італія), 1986; лавреат Европейської літературної премії в Югославії, 1987; власник Македонського літературного жезла в Македонії, 1998. Член Союзу письменників Росії. Член Союзу письменників Сербії.



ЖИТТЯ СКОРО ПОЧНЕТЬСЯ

Життя скоро почнеться
з 2-х років (ти можеш вже говорити
але доводиться слухати) з 7-ми
(ти можеш вже читати
але доводиться говорити) з 17-ти
(ти можеш вже кохати
але доводиться читати) з 33-х
(ти можеш вже думати
але доводиться писати) з 41-го
з 50-ти з 65-ти зі ста (є ж
ще життя після смерти)
життя скоро почнеться
в росії (в америці вже
почалась) в арменії (в німеччині
вже закотилась)
в країні дурнів на земле
обітованій в атлантиді в граді
кітєжі в лукомор’ї-біловодді
скоро почнеться (війна
вже почалась) після
30-річної 100-річної 6 –
денної після великої зоряної
вітчизняної боснійської
чеченської першої другої третьої
світової холодної громадянської
після укладення миру угоди
перебудови реформи путчу
взимку влітку при новому ласкавому
царі президенті ґенеральному
секретарі диктаторі життя почнеться
після потопу пожежі постмодерну
в час ікс залізний вік
рік жирафи осла черепахи
в сторіччі ХХ сторіччі ХХ1 сторіччі ХХХ в
році 1917 1953 1991 1993 1997
1998 1999 2000 2001 2002 2999

***
Якось буває
ворохобно
з кимось удвох.

З кимось
чую себе
ніби я діямант
заковтаний
куркою.

Хтось бачу
вирячується на мене
ніби я курка
що ковтнула
діямант.

Звісно
найліпше з тими
з ким можу поводитись
як діямант
з діямантом.

Та часом
так не вистачає тих
з ким можна говорити просто:
як курка
з куркою.

ТИМЧАСОВІ РАДОЩІ

Наступає
людства весна:
все хочуть

сновигати зеленою травичкою
ніхто не багне
орати й сіяти.

Наступає
ранок людства:
все хочуть
отримувати любовні листи
ніхто не хце
розносити пошту.

Наступає вічність:
все кричать –
мите
зупинись!
Більше ніхто
не хоче
гаяти
свій час.

ЗАНЯТТЯ

кіно - відео - телє
займаються продовженням життя
зображуючи життя
таким яким його нема

ось займають ся коханням
займають ся ревнощами
займають ся вірністю
зрадою
заходять до церкви
займають ся вірою

між займанням життям
похапцем
займають ся смертю

коли вже ніц не лишається
роблять великі очі
(в увесь екран)
скромно займають ся надією

СОН ЗОЩЕНКО

Перед сходом сонця
Хвилі моря
Виходять на берег
Величезними вогненними тиграми

Тигри входять в мій дім
Вони вносять в нього
Запах сонця і моря
Вони рятують мене
Від сонму журливих злиднів
Біля моїх дверей

Злидарі біля моїх дверей
Не дають мні
Вийти
До моря

***
Не ходи до води за любоввю
Грають там у любов русалки
як випірне так діва на диво
А глибше пірнеш там риба

І в ліс не ходи за любоввю
Там дріяди ваблять в обійми
Та їх руки уходять в коріння
А коріння уводить в землю

Не води навесні хороводи
Їх у квітах і з квітами водять
Там візьмуть тебе за руки с піснею
І ніколи вже не відпустять

Їдь-но в місто за кордон
Де ані води ані квітів ні лісу
Там діви знизу вже точно діви
А згори що то вже не хвилює

ЛЮДСЬКА ЛЮБОВ

Страшна тяга
до чужих

Обтяжливий острах
як бути
з рідними

О відрадна впевненість
рослин!

Свою любов
вони поручили
комахам
птахам
і вітру

* * *
Від її єдиного цілунку,
перш ніж померти,
він довго намагався вижити,
прикладав до губ сніг, полин,
торкався до білої кори берези,
ночами блукав, шукав озера,
настояні на корінцях палих зір,
в імлу закутувався,
лікувався далекою дорогою,
сном, в якому вона була схожа на багатьох, –
його довго виходжували инші руки,
його замовляли инші губи,
йому прописували шум прибою, дзвін посуду,
і він дуже довго намагався вижити,
і все-таки років за сорок помер,
так і не встигнувши відчути перед смертю,
чи то нарешті вони будуть разом,
чи то тільки тепер
вони назавжди розійшлись.

РОЗРИВ

Відстань між нами
простір
вічно
відкрита рана

затягується поступово
часом
нашого єдиного
життя

БЛИЗЬКІСТЬ

Як знайти відстань між нами
виміряти кроками
фіґурами, що йдуть поміж нас
душами що коливаються

Скільки йде лист
від мене до тебе
доки ми стоїмо
дихаємо поруч

Скільки б не тривала близькість
вічність –
це розлука
міра всіх любовей

Я чекаю твого слова
і не знаю з якого краєчка
чи стати мні ближче до серця
чи дати серцю більше простору
тебе застити од вітру
чи віддати вітрові
і його порив
переплутати з твоїм поривом

І як бути перед обличчям сонця –
як втримати наші тіні
котрі ніч зіллє
в одне
з ким би нас
не застала

ЗНИКНЕННЯ

Зникнення. З часом помічаєш,
Що шкода навіть хмару що йде. Зникнення
Квітів знічує чутливу душу, хоча
Сам сад геть не колихає. Зникнення
Снігу с полотен Брайґеля Старшого
Знічувало б більше, ніж зникнення
Самого Брайґеля. Зникнення листя
Зі з’явою вітру. Зникнення хлібу
Зі столу. Раптове зникнення
Стола з кімнати, кімнати з простору.
Зникнення людини, не поміченої
Садом, столом, простором, часом,
Людиною. Зникнення людського
В людині. Зникнення кохання
В коханому. Зникнення в коханім.
Зникнення людини в землі, землі в небі,
Неба в душі, що зникає, зникнення
Блискавки, що так і не встигла блиснути.
Зникнення усмішки, що не знайшла
Собі обличчя. Щастя зникання,
Перш аніж зникне все.

Вячеслав Куприянов, 2008

Сертификат Поэзия.ру: серия 1109 № 62236 от 03.06.2008

0 | 0 | 2380 | 17.11.2024. 15:26:05

Произведение оценили (+): []

Произведение оценили (-): []