Дата: 02-06-2007 | 02:03:37
Зимовий етюд
Мерехтіли зорі милі,
пташенятами летіли,
вже й не пір’ячком сліди –
відлітали назавжди.
Чи то постілі холодні,
а чи небо, як безодня – .
зблиску жодного в золі
не помітиш на землі
Чорним вітром, таїною,
кришталевою труною –
крига ошатна, німа, .
і слідів на ній нема.
Це видовище – останнє
королевичу вітання !
А пробудження зі сну
не наврочило б весну…
Оригинал:http://poezia.ru/article.php?sid=13444
Виктория Шпак, поэтический перевод, 2007
Сертификат Поэзия.ру: серия 1025 № 53451 от 02.06.2007
0 | 0 | 2368 | 14.11.2024. 21:06:23
Произведение оценили (+): []
Произведение оценили (-): []
Комментариев пока нет. Приглашаем Вас прокомментировать публикацию.