Дата: 23-05-2007 | 17:04:29
4
Чаша остання. Місцина ота,
Де вирувала дрімотно природа, –
Дивному, згубному цьому народу
Стала Голгофою, місцем хреста.
Слухайте! Їх поставили в ряд,
В купки пожитки склали на плитах,
Напівзадохлих, напівдобитих
Напівзавалював чужий солдат…
Бачите цих бабусь у хустках,
Старців, як Авраам, величавих,
І віфлеємських малят кучерявих
У матерів на руках?
Я не знаходжу для того слів:
Бачите, он їхні речі усюди –
Талес дірявий, обривки Талмуду,
Шмаття розмитих дощем паспортів!
Хрест, що запікся, на лобі чорніє!
Міcце жахливе – душа ціпеніє!
1948
Не могу найти оригинал, найду добавлю.
Виктория Шпак, поэтический перевод, 2007
Сертификат Поэзия.ру: серия 1025 № 53243 от 23.05.2007
0 | 0 | 2479 | 23.11.2024. 12:55:47
Произведение оценили (+): []
Произведение оценили (-): []
Комментариев пока нет. Приглашаем Вас прокомментировать публикацию.