Хай буде так. В країнах, сонцем званих,
Ти переміг фрігійця, Кіфареде.
Найзліша ж перемога - осередок
Облуди.Бо про Марсієві рани

Забути годі.Той кривавий слід
Віки минув. Підводяться в туманах
Його сини. Ти чуєш в їх пеанах
Фрігійське марення, як дзвін майбутніх бід?

Політ холодних ламій ще невчасний,
І вирій - твій. Та полум'я вже гасне,
І над закутою у лід землею

У смертний час твій, за чужим законом
Нічним, зловісно заспіва зі стоном
Знедоленая Марсієва флейта.