Собор двух тел (по мотивам Юрия Гудзя)

эпиграф из А.П.Ч.
"сад цветет белый-белый,
а за окном падает снег"


1. снежины-муравьи из розворошенных глубин –
добыча глиняной пичуги

2. муравьи света – очертанья Тела
и моя страсть-муравьед

3. и светом рассветает смерть
Ты спишь – спросоня – в теплых норах
– прикосновение сон-травы

4. и тело – тлен и фон для света
моя душа – на остров-эпидермос
Твоих (о!)голых локотков

5. … моя душа – на теплый подоконник локтя Тебе
(порою третьего тысяченочья)
крылом - истлевшей бабочкой присядет
"Ноч осыпается… На пальцах – соль и тмин…"

P. S. …А за окном небесный пепел
бесшумно так и беспрестанно
воссоздает невидимый собор двух тел –
еще слиянных,
но уже сгоревших...




Собор двох тіл

епіграф з А.П.Ч.:
"сад цвіте білий-білий,
а за вікном падає сніг…"

1. сніжини-мурашини із розворушених глибин –
пожива глиняної пташки

2. мурашки світла – обрис Тіла
й моя жага-мурахоїд

3. і світло розвидняє смерть
і наосонні – теплі нори – таємний дотик сон-трави

4. і тіло – тло для того світу
моя душа – на острів-епідерміс
Твого (ого!)леного ліктя

5. … моя душа – на тепле підвоконня ліктя Тобі
(доба ще третього тисячоніччя)
крилом зотлілого метелика присяде
"Ніч осипається… На пальцях – сіль і кмин…"

P. S. …А за вікном небесний попіл
так безшелесно і невпинно
витворює невидимий собор двох тіл –
ще нероз’єднаних, хоча й згорілих…

Татьяна Чеброва, поэтический перевод, 2004

Сертификат Поэзия.ру: серия 646 № 25304 от 21.06.2004

0 | 1 | 2143 | 18.12.2024. 15:22:21

Произведение оценили (+): []

Произведение оценили (-): []