Дата: 22-02-2019 | 14:37:32
Очі твої волошко́ві
Дивляться крізь часоплин...
Зітканий світ із любові,
Як все живе – із клітин.
Що збережу наостанку
У мріях про нас обох?
Каву ранкову на ганку,
Котру заварював Бог...
Білі незаймані груди,
Цноту і щемність краси,
Острах людсько́ї осуди
Перед гріховним усім...
Перше в жіночість причастя,
Пізню сльозу каяття –
Миті нежданого щастя
Виміром в ціле життя!
Олег Озарянин, 2019
Сертификат Поэзия.ру: серия 1027 № 141301 от 22.02.2019
0 | 2 | 940 | 18.12.2024. 20:54:27
Произведение оценили (+): []
Произведение оценили (-): []
192019, Санкт-Петербург, ул. Хрустальная, 18, офис 412
Сopyright © 2001 - 2024
Литературный портал Поэзия.ру. В сети с 2001 года.
Права на опубликованные произведения принадлежат их авторам.
В оформлении использованы портреты работы Ю.Анненкова:
Б.Пастернак, А.Ахматова, В.Ходасевич, Г.Иванов
86212
144518
835
Тема: Re: Re: Очі твої волошко́ві... Олег Озарянин
Автор Олег Озарянин
Дата: 24-02-2019 | 21:18:18
Но есть же и онлайн-переводчики, на худой конец) Порой это весьма забавно! Попробуйте)