Возвращение (Перевод на украинский: Виктор Осадчий)

ПОВЕРНЕННЯ

 

І останніх дощів відчуваю невимовну втому.
Дві затяжки лишилось під дверима закритого дому.
Не повернення це – а це втеча крізь роки біди
В оцей дім, де забули тебе назавжди.
Дим останній – гірчить...
Дощ останній – утома...
Дай же, Боже, ключі,
Я вернувся додому.

 

Переклад Віктора Осадчого



ВОЗВРАЩЕНИЕ
 
И последних дождей ощущаю усталость.
У закрытых дверей две затяжки осталось.
Возвращения нет, есть побег сквозь года
В старый дом, где забыли тебя навсегда.
Дым последний – горчит…
Дождь последний – прямой…
Дай мне, Боже, ключи,
Я вернулся домой.



Андрей Поляков


Не повернення це – а це втеча крізь роки біди
В оцей дім, де забули тебе назавжди.

...

по-моему, у переводчика это место звучит точнее, лиричнее, нежели собственно авторское прочтение ситуации. Иначе говоря,

перевод обогащающий, достойный оригинала.

Обоих поэтов можно поздравить.

Нина, спасибо что заглянули! Переводчик увидел ситуацию именно так, хотя для меня не важно было от чего бежит главный герой... Читатель сам должен почувствовать от чего, опираясь на свой жизненный опыт.
Виктор – поэт замечательный! Многие его стихи я очень люблю! Вот один из них, думаю, Вас он тоже порадует:

ХОТІВ ПОЇХАТЬ

 

Хотів поїхать, але щось не склалось…

Щось не сплелось, не вийшло, не спряглось.

Можливо, що погода зіпсувалась?

Не відаю…

Можливо, ще чогось.

 

Вже вивів і буланого зі стайні,

І спішно засупонив хомута,

І щось тобі хотів сказать востаннє,

Та не сказав…

Чи мить була не та?

 

Розпріг коня. А на душі тривога,

Неспокій, розпач, жаль і маячня,

Бо все-таки були мета й дорога,

А я розпріг…

А я розпріг коня.

 

І зараз мені якось важко дихать,

Бо щезли і дорога, і мета.

А я ж хотів…

Я ж так хотів поїхать!..

 

…Вже навіть засупонив хомута.