Мої білі і вільні

Чорних віршів…

Ніколи, ніколи, ніколи!


Білобарвною хмарою линуть,

здригнувшись і сплутавшись вщент,

зграї верлібрів моїх,

що підганяються натхненно

та скипають поволі у пристрастях простору періодів своїх,

переплітаючи поривами завірюхи сенсів,

переливаючись в дзвінкий рій букв,

з яких ліплю натхненне

слово і слово, і слово…

І сплутавши клубок,

тихо тягну їх за нитку Аріаднину,

щоб сказати:

  • Чорних віршів…

  • Ніколи, ніколи, ніколи!








Ицхак Скородинский, 2016

Сертификат Поэзия.ру: серия 1014 № 122324 от 17.09.2016

1 | 2 | 1224 | 27.02.2024. 10:07:23

Произведение оценили (+): ["Тамара Воронцова"]

Произведение оценили (-): []


Цікава робота, Ісхак! Рада читати Вас на Поезії ру

Спасибо, Тамара, спасибо.