Коли застали нас –

Як зойкала:

Ріднесенький, біжи! Біжи, бо вб'ють!

Я виплигнув в імлу.

...І в хащі.

Цаплений бузок,

розсерджений зневір'ям,

хльостав мене п'ятірнями вологими,

та віти

...дряпали до крові пику,

бо намагалися

...вернути.

Захисти!!!

Я кинувся у яр,

котився колобком,

петляв, почувши матюки.

Під свист картечі...

Уйшов.

А після

...відходив, занурившися у стіг,

і в напівсні,

тремтячи,

від холоду і щастя, згадував.

Медвяне світло нашої любові.

Та шльопання бузку.

...А по тепер, я вже не пам'ятаю чий

той присмак, що гірчить,

на розкривавлених губах,

розтерзаних тобою,

тією,

в безрік,

в лихоманку,

...ніччю.