Игорю Царёву сегодня шестьдесят. С юбилеем, друг!

ИГОРЬ ЦАРЁВ (11.11.55 – 04.04.13)

( в переводах Олега Озарянина)

СУБОТНЄ

Моя кохана, нині вихідний,
Тож сну дозволь подовжитись навмисно,
Ще доки невгамовне наше місто
Прокльони шле завії продувній.
Не вислуховуй злобні голоси,
Нехай зима за вікнами долдонить,
А ти, натільний хрест узяв в долоні,
Хоча би півгодини ще поспи.
Полинових очей не відкривай,
Не залишай казкової дороги,
Нехай з’їдять твої єдинороги
Із теплих рук чарівний коровай.
Дай відсурмити ноти сурмачу,
Дай відчайдуху впоратись з драконом...
А я в цей час яєчню ще й з беконом
Підсмажу. І чайок закип'ячу.

(оригинал)

СУББОТНЕЕ

Любимая, сегодня выходной,
Позволь же сну еще чуть-чуть продлиться,
Пока неугомонная столица
Ругается с метелью продувной.
Не вслушивайся в злые голоса,
Пускай зима за окнами долдонит,
А ты, нательный крестик сжав в ладони,
Поспи еще хотя бы полчаса.
Полынных глаз своих не открывай,
Не уходи со сказочной дороги,
Пусть доедят твои единороги
Из теплых рук волшебный каравай.
Дай доиграть все ноты трубачу,
Дай храбрецу управиться с драконом...
А я пока яичницу с беконом
Поджарю. И чаёк закипячу.

МІЙ СВІТ

Ось дім, де кожен цвях забитий власноруч,
Ось три щабельки в сад поза зручні дверчата,
Ось поле та ріка, і небо понад круч,
Де проживає Бог, в якого вірю свято...

Я наливаю чай, ти розрізаєш торт,
А за вікном зірки мигтять короткозоро,
Та нам з усіх світів є переважним той,
Що разом об’єднав в нас дихання прозоре.

Ти креслиш коло рухом рук обох,
Пітьму долає блиск очей зелених,
І наш домашній світ, поділений на двох,
Завбільшки за світів ніким не розділених.

(оригинал)

МОЙ МИР

Вот дом, где каждый гвоздь забит моей рукой,
Вот три ступеньки в сад за приоткрытой дверью,
Вот поле и река, и небо над рекой,
Где обитает Бог, в которого я верю...

Я наливаю чай, ты разрезаешь торт,
Нам звезды за окном моргают близоруко,
Но мы из всех миров предпочитаем тот,
Где можем ощутить дыхание друг друга.

Очерчивает круг движенье рук твоих,
Рассеивает тьму сиянье глаз зеленых,
И наш домашний мир, деленный на двоих,
Огромнее миров никем не разделенных.

(оригинал)

ОБЕТОВАННАЯ ВСЕЛЕННАЯ

Память листаем, грустим ли украдкою,
Пьем ли фантазий вино полусладкое,
То утонченная, то ураганная,
Нашей любви партитура органная,
Превозмогая земное и бренное,
Счастьем стремится наполнить Вселенную -
Мир, где витийствуют добрые мелочи,
Кот что-то млечное пьет из тарелочки,
И, запорошенный пылью космической,
Дремлет на полке божок керамический,
А на серебряном гвоздике светится
Ковшик созвездия Малой Медведицы,
В ходиках Время пружинит натружено,
Солнце мое греет вкусное к ужину,
Комнату, кухню, прихожую, ванную –
Нашу Вселенную обетованную.

(перевод на украинский)

ОБІТОВАНИЙ ВСЕСВІТ

Спогади йдуть, чи сумуємо потайки,
Живим фантазій плодами солодкими,
То ледве чутна, то вмить ураганна,
Наша любов - партитура органна,
Перемагаючи тлінне й гріховне,
Прагне, щоб щастям весь Всесвіт наповнить -
Світ, де витійствують добрі дрібниці,
Кіт щось смачненьке поцупив з полиці,
І, запорошений пилом космічним,
Мріє на лаві божок керамічний,
А на сріблястому цвясі тут світиться
Ківшик сузір'я Малої Ведмедиці,
В ходиках Час відбивається стомлено,
Сонце моє гріє ласе до столу,
Кухню, кімнату, прихожу та ванну -
Мій з нею Всесвіт обітований.

(оригинал)

Переводчик

Перед небом я и босый, и голый...
Зря нелегкая часы торопила...
Сердце бьется, словно раненый голубь,
Залетевший умирать под стропила...

Ну, не вышло из меня капитана!
Обнесла судьба пенькой и штормами,
Не оставила других капиталов,
Кроме слов, что завалялись в кармане.
Вот и жарю их теперь каждый вечер,
Нанизав строкой, как мясо на шпажку.
Даже с чертом торговаться мне нечем –
На черта ему душа нараспашку?
Толмачом и переводчиком чая,
Задолжавшим и апрелю, и маю,
Полуночную свечу изучая,
Языки огня уже понимаю.
Остальное и не кажется важным.
Согреваясь свитерком ацетатным,
Я однажды стану вовсе бумажным
И рассыплюсь по земле поцитатно.
Дождь заплачет, разбиваясь о ставни,
Нарезая лунный лук в полукольца…
На полях ему на память оставлю
Переводы с языка колокольцев.

(перевод на украинский)

Перекладач

Перед небом я і босий, і голий…
Та даремно долі маятник свище…
Серце б'ється, наче зранений голуб,
Що вмирати залетів на горище…

Ну, не вдалося з мене капітана!
Обійшли вітри й шторми навіжені,
Не залишив я значних капіталів,
Крім тих слів, що завалялись в кишені.
Ось і смажу їх тепер кожен вечір,
Настромив рядком, як м'ясо на шпажку.
Навіть з бісом торгуватися нічим -
Бо душа йому до біса пропаща!
Тлумачем та ладним стратником чаю,
Завинив який і квітню, і травню,
Що вночі ретельно свічку вивчає,
Мови полум’я долаючи справно.
Тільки решта не здається вагомим.
Загортаючись у светр ацетатний,
Стану я колись увесь паперовим
І розсиплюсь по землі по цитатах.
Дощ заплаче, розбиваючи тишу,
Кільця з місяця врізаючи й далі…
На полях йому на пам'ять залишу
З мови дзвоників переклади вдалі.

(оригинал)

ДЕМИУРГАМ

Есть демиурги языка,
Язычники, языкотворцы,
Восторгом золотых пропорций
Играет каждая строка...
Кто ниспослал им этот дар?
Кто научил так изъясняться,
Что их слова ночами снятся,
Питая души, как нектар?..
Их слог — то строг, то вводит в транс
Тем, как божественно небрежен,
Как между строк туманно брезжит
Высокий смысл иных пространств...
Но, кто бы знал, какой ценой
Им достается почерк легкий,
И сколько никотина в легких,
И сколько гадости иной...
Как окрыляют их грехи,
Как в рюмках плавают окурки,
Как засыпают демиурги
Упав лицом в свои стихи...

(перевод на украинский)

ДЕМІУРГАМ

Є деміурги царства мов,
Мовообранці, мовотворці,
Запалом золотих пропорцій
Ясніє кожна з їх промов…
Хто надіслав їм світлий дар?
Хто научив так провомляться,
Що їх слова по ночах сняться,
Та живлять душі, як нектар?..
Їх склад – веде до забуттів,
Тим, як божественно недбалий,
Як між рядків маячить вдало
Високий сенс тонких світів...
Але, хто б знав, яким збиттям
Їм дістається тон вразливий,
І скільки в бронхах нікотину,
І скільки іншого сміття…
Як гріх з’їдає їх живцем,
Як у чарках бички спливають,
Як деміурги засинають
Впав у свої вірші лицем…

Олег Озарянин, 2015

Сертификат Поэзия.ру: серия 1027 № 115438 от 11.11.2015

0 | 1 | 1467 | 18.12.2024. 21:00:35

Произведение оценили (+): []

Произведение оценили (-): []