Степан Олейник: "Провожали в армию Петра"

Полсела собралось на веселье,
Прилетела также и сестра.
Дни и ночи в хате слышно пенье –
Провожали в армию Петра!
Пел баян, и пели две гитары,
Вместе с ними – пьяная кума.
«Так служи, чтоб выйти в генералы», –
Свой наказ долдонил дед Фома.
Мёд-вино допили в ночку третью,
А наутро сели на «газон»
И помчались, провожая Петю,
Аж туда, где станция, перрон…
Снова пили «красное» в буфете,
Но сквозь хмель услышали: Фома
Затрезвонил: «Не видали Пети,
Внука – нет, не видела, кума?»
На вопрос серьёзный военкома
Дед серьезно выкатил глаза:
«Извините, может, Петя дома?» –
И в глазах затеплилась слеза…

Привезли – доставили родного.
И втолкнули в поезд на ходу…

Служит он вдали уже от дома,
Шаг чеканя в боевом ряду.
Служит честно. Принял он присягу –
Знать пришла исполнить долг пора.
А в селе поныне варят брагу –
Провожают в армию Петра!



Степан Олійник

Проводжають в армію Петра



Півсела зібралося на свято.
Прилетіла з Криму і сестра...
Три доби не спали мама й тато –
Проводжали в армію Петра!

Грав баян. І дві гітари грали.
Знов співала мамина кума.
– Так служи, щоб вийти в генерали! –
Свій наказ чеканив дід Хома.

Мед-вино хилили нічку третю...
На четверту – сіли на “газон”
І махнули проводжати Петю
Аж туди, де станція, перон...

Як пили шампанське у буфеті,
Спохватився раптом дід Хома:
– Підождіть, бо щось не видно Петі,
Внука-новобранця десь нема!..

На рішучий запит воєнкома
Руку дід приклав до картуза:
– Вибачте, забули його дома! –
І в старого капнула сльоза.

Привезли забутого в машині.
Сів у поїзд майже на ходу...

Вже давно Петро в своїй частині,
Вже крокує чітко у ряду.
Служить вірно... Вже приймать присягу
Надійшла, мабуть, йому пора,
А в селі ще й досі хилять брагу,
Проводжають армію Петра!

Андрей Поляков, поэтический перевод, 2009

Сертификат Поэзия.ру: серия 1030 № 75098 от 30.11.2009

0 | 0 | 13014 | 18.12.2024. 16:42:45

Произведение оценили (+): []

Произведение оценили (-): []