Колись...

Дата: 24-11-2004 | 00:28:39

Колись таки тебе покину,
Подамся у чужі світи,
Моя шановна Україно,
Взірець чесноти і цноти.
Твоє минуле заповзяте,
Де то татари, то ляхИ
Тягли жінок, палили хати,
А потім старшиї брати
На тебе лапу наложили
І заходилися скубать,
Поспіль витягуючи жили,
Вкраїна - ненько, твою мать.
Народ завзятий і тямущий.
Робити може, вміє пить.
Стискає серце дужче й дужче…
Я розумію – можна жить.
У гімні нашому співають:
Іще не вмерла ти єси.
Мені ті співи душу крають,
Та ти ж останнє оддаси.
Своїм панам несамовитим,
Своїм міністрам злодюгАм.
Я більше тут не хочу жити,
Хоча й не хочу жити ТАМ.
1998 р.

У произведения нет ни одного комментария, вы можете стать первым!