Словно вырубил я небесный сад... (Перевод на украинский: Виктор Осадчий)

***

Наче вирубав я небесний сад…
Пустота така, що вже й ворог – брат…
За душею вже ні кляпà нема…
Просто світ людей, просто світ – пітьма…
Чи вогні в пітьмі, чи пітьма в вогнях…
Я піднявсь, мов хліб на хмільних дріжджàх…
Подививсь за даль, за краї теплà…
Бачу – день згорів в променях до тла...
Бачу – пил несе вітер вздовж доріг…
Щоб нарешті я все згадати зміг…
Як я брів сюди, як рубав я сад…
Як тепер мені уже й ворог брат…
Як дививсь на світ люду і подій …
Як затямив, що – світ не лиходій …
І сокиру я – відпустив в політ…
Вона ж тут лягла – розпустила цвіт…



ОРИГИНАЛ:


***
Словно вырубил я небесный сад…
Никого вокруг – и врагу я рад…
Ничего уже за моей душой...
Просто мир людей, просто мир большой…
Просто ночь в огнях или свет в ночи…
Приподнялся я, как пирог в печи…
Заглянул за даль – за её предел…
Вижу – день в лучах до золы сгорел…
Вижу – пыль несёт ветер вдоль дорог…
Чтобы вспомнить я наконец-то смог…
Как я брёл сюда, как рубил я сад…
Как теперь уже и врагу я рад…
Как смотрел на мир, просто мир людей…
И как понял вдруг, что не мир злодей…
Опустил топор – отпустил в полёт…
Он упал у ног и лежит – цветёт…

У произведения нет ни одного комментария, вы можете стать первым!