Наталья Дзюбенко Несподівані істини

 Тихо, спокойно и сытно живётся

В царстве мечтаний, идей,

Как всё теряется, рушится, рвётся

В хижине действий и дел!

Время взрезает и сердце, и разум,

Но надо жить, просто жить,

Мир ощущать, как таинственный паззл,

Что надо взять - и сложить.

 Как и когда мы грядущее встретим,

Планами Бога смешим…

Брось это право! Проснись на рассвете,

Смыв всё плохое с души.



Наталья Дзюбенко

Несподівані істини

Легше ділитись крихкими надіями,
жити, в майбутнє завжди пориваючись,
ніж надихати сміливими діями...
Справжнє загубиш, невпинно вагаючись!
Час залишає глибокі відмітини
в розумі й серці. Живіть з насолодою!
В митях простих - несподівані істини.
Нинішній час обдарує свободою...
Наше майбутнє - далеке оманливе
марево - в мрії приходить непроханим,
щедро розписує щастя заманливе...
Варто в теперішнє бути закоханим!

У произведения нет ни одного комментария, вы можете стать первым!