Дата: 17-01-2019 | 12:50:03
* * *
Талант митця народжує світи,
Які стають реальніші, ніж справжній.
Таку уяву має щирий майстер,
Що плід її спроможний поруч йти.
Коли тобі герої гарних книг
Зі сторінок яскраве щось розкажуть –
Не просто "оживають" персонажі,
А робляться живіші від живих.
Ось лицарі сідають у човни,
Шукаючи пригод. Чи вроду дами
Оспівують чарівними рядками...
І прагнеш жити гідно, як вони.
Якщо у цьому світі ти ізгой,
Уявний світ тебе чимдужче кличе.
Наслідуючи їх характер й звички,
З героями і ти уже герой!
...А десь на хвилях радісних відлунь
Гойдаючись, той посміхнеться тихо,
Хто вигадав це все тобі на втіху –
Замріяний мудрець, простий чаклун...
* * *
Ще тут. І дням нема кінця.
Ще прагнеш наздогнать важливе
І апелюєш до творця
Оцих небес з анонсом зливи.
Де мокнуть хати під дощем,
І в кожній – у куті ікона,
Що ронить в душу ніжний щем
Й сльозу вичавлює солону.
І мить така між жорен днів
Не му́кою стає – муко́ю,
Тим борошном з відбірних слів
Для їжі розуму тривкої.
А в тебе у куті – нічник,
Блокнот і олівцевий змилок,
Тож сповідь схимницьку почни,
Візьмись за віршосвятне діло.
Й допоки ще горить свіча,
Забудь про жалюгідні статки,
Себе усього читачам
Роздай до нитки, до останку!
Олег Озарянин, 2019
Сертификат Поэзия.ру: серия 1027 № 140310 от 17.01.2019
1 | 0 | 886 | 09.10.2024. 07:37:52
Произведение оценили (+): ["Ицхак Скородинский"]
Произведение оценили (-): []
Комментариев пока нет. Приглашаем Вас прокомментировать публикацию.