Краб Лютневий сплін

Февральский ветер, подгоняя сани,

Тревожит кожу тысячами пик,

В какой мне край отплыть под парусами,

Отдав швартовы, якорь утопив.

 

Пора сугробов и шальных метелей,

Из снега статуй, важных снегирей,

Он возмещает траты и потери,

Но отнимает горше и быстрей.

 

«Криводорожным» он, «остроугольным»

Был назван кем-то сумрачный февраль,

Его тоски укол совсем небольный

Тебя погонит без оглядки вдаль.

 

Там побредёшь дорогами кривыми,

Спрямив углов жестоких острия,

Но не уйдёт тоска и не отхлынет,

Пока не даст росток любовь твоя. 


Лютневий сплін

Дме вітер, зранку го́нить хмари 

Уздовж небесних полонин.     

Пливуть повітряні отари,         

Хмарин безмежний овид плин.   

Пора снігів та переметів,

Вітрів, кривих шляхів, відлиг.

Перетворилися замети

У кам'яні скульптури з криг.

Коли дощі, коли хурделі

Обличчям "гострокутий"* зблід.

Ворони бродять по пустелі,

Туман пливе за ними вслід..

Застиглий сніг чорніє долом,

Волочить зранку півень хвіст.

Темніє швидко видноколо,

"Криводоріг"*повісив ніс.

Лютневий сплін затьмарив очі,

Зімліло серце від туги.

Зима схиляє день до ночі,

На дно імлистої саги..

 

*гострокутий", "криводоріг" - наклички лютого.

У произведения нет ни одного комментария, вы можете стать первым!