Рука не тягнеться до чуда,

до чудодійного письма,

в душі, неначебто заблуда,

вже поселилася зима.

Думки, буває, колобродять

у посивілій голові,

вони у мене десь насподі

самі, як кажуть, по собі.

Отак міркуючи, раптово

на думці сам себе ловлю:

але в цю мить віршую знову,

немов старий танцюю блюз.