Автор: Олег Озарянин
Дата: 09-03-2018 | 15:06:35
Припах лікарняний, специфічний.
Блідість стін. Надія на останнє.
Лікарю! Я пацієнт незвичний,
Прошу порятунку від кохання.
Лікарю! Допоможіть, благаю!
Щось коліть, бо не знесу відмови.
Як же так і що це означає?!
"Не існує ліків від любові..."
Як це – не існує? Біль нестерпний.
Тож чому безсила медицина?
Лікарю! Зробіть хоч щось дотепне
Та усуньте головну причину:
Тут, лівіше – те, що так неволить,
Під уразливим заслоном ребер,
Зосередженням тяжкого болю
Кожен день мій нищить без потреби.
Що так ниє? Серце тут звичайне?
Це від нього щем і аритмія?
Видаляйте, лікарю, негайно!
Неможливо? Я не розумію...
Лікарю! Тож проявіть турботу!
Дайте від сердечних ран мікстуру!
Що там на рентгенівському фото?
В серці рана від стріли Амура?
Як тепер кохання кровотечу
Зупинить, до серця знов відразу
Повернувши спокій й порожнечу?
Що ви прописали?
Трохи часу?!
на фото: малюнок до цього мого вірша
художниці з Житомира Катерини Дацун
Олег Озарянин, 2018
Сертификат Поэзия.ру: серия 1027 № 133059 от 09.03.2018
0 | 0 | 901 | 18.12.2024. 21:14:47
Произведение оценили (+): []
Произведение оценили (-): []
Комментариев пока нет. Приглашаем Вас прокомментировать публикацию.