Автор: Олег Озарянин
Дата: 11-02-2018 | 22:32:00
Обачно й бережно ступає,
В собі вмістивши до пуття
Світ, де вона і Пресвятая,
І Бог, і загадка буття.
Сама народжена Землею,
Тепер – богиня, зрозумій:
Весь всесвіт дивиться на неї
І цілий всесвіт в ній самій.
Так плавно й з гідністю руша,
Зразком найкращім доброчинства,
Що світиться її душа
Завітним світлом материнства.
В чеканні Божого дарунка
Вона, наповнена краси –
Багатство вищого ґатунку
В усі віки, усі часи.
на фото: малюнок до цього мого вірша
художниці з Житомира Катерини Дацун
Олег Озарянин, 2018
Сертификат Поэзия.ру: серия 1027 № 132500 от 11.02.2018
0 | 0 | 916 | 18.12.2024. 21:20:05
Произведение оценили (+): []
Произведение оценили (-): []
Комментариев пока нет. Приглашаем Вас прокомментировать публикацию.