Автор: Олег Озарянин
Дата: 09-12-2017 | 14:03:31
* * *
Суддя: Хто може підтвердити, що ви поет? Хто зарахував вас до розряду поетів?
Бродський: Ніхто... А хто зарахував мене до роду людського?
Суддя: І ви вчилися де-небудь цьому зайняттю?
Бродський: Не думаю, що цього можливо досягти відвідуванням занять.
Суддя: На якій підставі ви стали цим займатися?
Бродський: Я думаю, це... від Бога.
Із засідання суду над Йосипом Бродським 13 березня 1964 р. (суддя Дзержинського суду м. Ленінграда Савєльєва); законспектовано Фрідою Вігдоровою.
Чи поети – від Бога?
Ні, від лих та нестатку.
Від гіркої любові.
Від смертельних образ.
Не захоплені зойки
Чують Музи спочатку,
Дзвін натягнутих нервів
Їх хвилює нараз.
За останнім порогом,
Десь на зламі, на грані
Між свободою й смертю
Їх палкої душі,
Чорним струменем крові,
Як з відкритої рани,
У поетів із серця
Витікають вірші.
І ланцетом хірурга
Наші душі рятує
Заримованих болів
Загартована сталь.
Та згасають поети,
Все розтративши всує,
Й тих, що зникли навіки,
Не повернеш, нажаль.
на фото: малюнок до цього мого вірша
художниці з Житомира Катерини Дацун
Олег Озарянин, 2017
Сертификат Поэзия.ру: серия 1027 № 131150 от 09.12.2017
0 | 0 | 1017 | 17.11.2024. 11:13:16
Произведение оценили (+): []
Произведение оценили (-): []
Комментариев пока нет. Приглашаем Вас прокомментировать публикацию.