Евгении Бильченко

Евгенії Більченко

 

Вірші – воїни. Віршам воля
Переходити мінне поле,
Як Христос проходив по водах,
Навіть не тамувати подих.
Чи Майдани, а чи Майданеки,
Справжній вірш – трепет серця Данка,
Смолоскип болючої плоті,
Що палає на автопілоті.
Справжні вірші – танок на дроті.
Справжні вірші – завжди супроти.
Справжні вірші – завжди оскаржені.
…Тільки хто їх напише, справжні?
В божевільні чи в буцегарні?
Справжні вірші геть незугарні!


(Валерія Богуславська)

 

Перевод - Евгений Голубенко

 

Стихи – бойцы. Видны их только спины,

Когда идут стиховым полем минным,

Как Иисус шагающий по водам,

Идут забыв про страх, забыв про отдых.

Через Майдан идут, через Майданек

И за собой ведут, как сердце Данко,

Огнём души своей, пожаром плоти

На авто, на подкорочном пилоте.

Щемящие, как танец на канате,

Щемящие – не в нюнях и не в злате.

Щемящие - верхушкам не угодны.

Щемящие – по-зечьи  не свободны.

Дурдомные, тюремные изгои.

Стихи идут, магнитя за собою.

5&Qq~

У произведения нет ни одного комментария, вы можете стать первым!