Дата: 13-06-2015 | 13:34:43
Занесений снігом двоокис осик
у вигляді осені нашої...
На тліні чорніючих мокрих підталин,
розмитого світла,
неясних сліпих силуєтів...
Прорізало сизим ножем,
ізігнутим,
...аркуш.
В незайманій Книзі Природи..
І стали на мить зрозумілі
мені
...і написи – хмарами в небі залишені.
...І
І регіт холодних струмків,
що вщент розплескали тремтячі,
у плесах,
примерзи сонця...
У відблисках лун,
що несуть від дихання морозного смерть...
Всім, всім,
хто не зможе,
і хто не посміє
та тож
...не повинен,
дожити
до ніжних твоїх пелюстків...
Моя весно!!!
...................
В пейзажике осени нашей
Чуть-чуть занесённая снегом,
двуокись осин
в пейзажике осени нашей….
На фоне
чернеющих мокрых проталин,
размытого света,
неясных слепых очертаний
прорезало ножиком сизым изогнутым
лист….
В нетронутой Книге Природы….
И мне на мгновение стали понятны
и надписи – тучами в небе
оставленные.
…И хохот холодных ручьёв,
расплескавших
дрожащие в плёсах лучи заходящего солнца.
…И блики, несущие смерть от дыханья морозного
всем, кто
не сможет,
не должен,
не смеет
...дожить
до весны.
Ицхак Скородинский, 2015
Сертификат Поэзия.ру: серия 1014 № 112310 от 13.06.2015
0 | 0 | 1263 | 21.11.2024. 21:42:42
Произведение оценили (+): []
Произведение оценили (-): []
Комментариев пока нет. Приглашаем Вас прокомментировать публикацию.