Ой, ненечко нене


Ті надії, що пожовкли…
Обсипаються!
Я їх спалюю…
Ковтаючи набряки дим їдкий.
Біль угамувавши…
Йййййййййййййййй,
вже не пам'ятаючи,
лиха, що пече, як жер лихий!
Та помалу за нещастям, що життям
Жене мене.
Жене…
Виживаю?!
Та невдовзі вже не згадую…

Як мене чекала!!!
Довго, довго…

Та…
Таки не дочекалася!

Ой, ненечко-ненЕ…




Ицхак Скородинский, 2013

Сертификат Поэзия.ру: серия 1014 № 102023 от 17.11.2013

0 | 0 | 1374 | 14.04.2024. 20:37:05

Произведение оценили (+): []

Произведение оценили (-): []


Комментариев пока нет. Приглашаем Вас прокомментировать публикацию.