Сергей Плышевский. Львов

Дата: 01-03-2010 | 17:05:46

(оригинал)

ЛЬВОВ

Я удрал от зимы во Львов -
От уральской зимы белоштанной,
И давлю решетом каблуков
Переспелые ядра каштанов.

Старый город петляет, горбатится
И брусчатка расходится веером,
Тут ещё надевают платьица
И не пахнет в воздухе севером.

Здесь поют за цветными стёклами,
А на рынке - капуста бочками,
И красуется старый оперный
Голопупыми ангелочками.

Здесь трамваи - с двойными гармошками,
Чтобы втиснуться в темные улочки,
Здесь витрины пестрят сапожками,
А в подвальчиках - кофе и булочки.

Не пытаюсь понять законы,
По которым петляю косо:
Кто-то сгреб все дома ладонью,
А потом невпопад их бросил.

Черепичные крыши, башенки,
Я ваш пленник, и это здорово.
Мир сегодняшнего и вчерашнего,
До свиданья. Теперь - до скорого.

(перевод на украинский)

ЛЬВІВ

Я утік від зими у Львів -
Від уральських порош білоштанних,
І чавлю між лещат каблуків
Перестиглі зернини каштанів.

Древнє місто петляє, горбатиться
І бруківка розходиться дугами,
Тут ще й досі в сукні вбираються
І не пахне довкіл завірюхами.

Тут співають поза вітражами,
А на ринку – капусти в достатку,
І старий оперний тут вражає
Голопупими янголятками.

Тут трамваї - з двійними гармошками,
Щоб посунуть вздовж темних вуличок,
На вітринах - плетені кошики,
А в підвальчиках - кава та булочки.

Не стараюсь збагнуть закони,
За якими петлюю криво:
Хтось будинки загріб в долоні,
Та надалі невлад їх кинув.

Черепичні покрівлі, башточки,
Радий я від полону палкого.
Світ сьогоднішнього і вчорашнього,
До спіткання. Тепер - до швидкого.

Дуже добре. Дякую.