Игорь Царёв. Переводчик

Дата: 10-03-2010 | 14:52:25

(оригинал)

Переводчик

Перед небом я и босый, и голый...
Зря нелегкая часы торопила...
Сердце бьется, словно раненый голубь,
Залетевший умирать под стропила...

Ну, не вышло из меня капитана!
Обнесла судьба пенькой и штормами,
Не оставила других капиталов,
Кроме слов, что завалялись в кармане.
Вот и жарю их теперь каждый вечер,
Нанизав строкой, как мясо на шпажку.
Даже с чертом торговаться мне нечем –
На черта ему душа нараспашку?
Толмачом и переводчиком чая,
Задолжавшим и апрелю, и маю,
Полуночную свечу изучая,
Языки огня уже понимаю.
Остальное и не кажется важным.
Согреваясь свитерком ацетатным,
Я однажды стану вовсе бумажным
И рассыплюсь по земле поцитатно.
Дождь заплачет, разбиваясь о ставни,
Нарезая лунный лук в полукольца…
На полях ему на память оставлю
Переводы с языка колокольцев.

(перевод на украинский)

Перекладач

Перед небом я і босий, і голий…
Та даремно долі маятник свище…
Серце б'ється, наче зранений голуб,
Що вмирати залетів на горище…

Ну, не вдалося з мене капітана!
Обійшли вітри й шторми навіжені,
Не залишив я значних капіталів,
Крім тих слів, що завалялись в кишені.
Ось і смажу їх тепер кожен вечір,
Настромив рядком, як м'ясо на шпажку.
Навіть з бісом торгуватися нічим -
Бо душа йому до біса пропаща!
Тлумачем та ладним стратником чаю,
Завинив який і квітню, і травню,
Що вночі ретельно свічку вивчає,
Мови полум’я долаючи справно.
Тільки решта не здається вагомим.
Загортаючись у светр ацетатний,
Стану я колись увесь паперовим
І розсиплюсь по землі по цитатах.
Дощ заплаче, розбиваючи тишу,
Кільця з місяця врізаючи й далі…
На полях йому на пам'ять залишу
З мови дзвоників переклади вдалі.

Я мечтала о морях и кораллах.
Я поесть мечтала суп черепаший.
Я ступила на корабль, а кораблик
Оказался из газетки вчерашней.

Олег, не находите, что это очень похоже? Я говорю об оригинале.