Сергей Плышевский. Не может быть злой человек...

Дата: 04-03-2010 | 10:12:36

(оригинал)

***

“Не может быть злой человек хорошим поэтом”. Борис Чичибабин

Всю ночь молотки в голове
стучали об этом.
“Не может быть злой человек
хорошим поэтом”.

Мои наблюдения в плюс -
я тоже художник.
И тоже бывает, что злюсь.
Так значит, “не может”?

О, знать бы, что в мыслях лежит!
Подумайте сами.
Тогда б на детекторе лжи
Пытали стихами.

И брали бы несколько рифм,
как капельку крови.
Зачем тебя долго морить?
Иди, невиновен!

Несть звукам ни дна, ни числа.
Опять эти числа!
Искусство отдельно от зла,
отдельно от смысла!

В стихах не рискуем рублём,
горбом не потеем.
Стихи нам нужны, как полет,
а не как идея!

Поэзия свыше дана,
как пение птице.
Ее не заглушат страна
и передовица.

Пусть ходит, как все, по траве -
не стройте иллюзий.
Поэт - не такой человек,
как прочие люди.

Он музе - не пара, а раб.
Пожизненный пленник.
Ему не прикажешь “ура”
Кричать в исступленьи.

И это ярмо, как болезнь,
удавит любого.
Поэзия может пролезть
и в самого злого!

И сколько б не спрятано чувств
в глагольные рифмы,
за что я, читая, плачу
сердечным тарифом?

Под волосяными плетьми
всё тело вспухает.
Хорошие люди!
Не мучайте мир
Плохими стихами!


(перевод на украинский)

***

"Не буде лихий чоловік хорошим поетом". Борис Чічібабін

Всю ніч молотки в голові
довбали негоже.
"Не буде лихий чоловік
поетом хорошим".

Мої спостереження в плюс -
я з творчого люду.
І також буває, що злюсь.
Що значить, "не буде"?

О, знати б, що в думках лежить!
Подумайте самі.
Тоді б на детектор брехні
Справляли з віршами.

І брали б по декілька рим,
як крапельку крові.
Чого вас подовгу морить?
Бувайте здорові!

У звуків ні дна, ні числа.
Знов в числа беремось!
Мистецтво окремо від зла,
окремо від сенсу!

Грошей не втрачаєш в віршах,
спина не потіє.
Вірші нас здіймають, як птах,
та не як ідея!

Поезія зверху дана,
як спів солов’їний.
Країна її не скона
і шпальти бурхливі.

Хай ходить, як всі, по траві -
не зводьте фантомів.
Поет - не такий чоловік,
як інші знайомі.

Він музі - не пара, а раб.
Безстроковий в’язень.
Йому не накажеш "ура"
Кричати в екстазі.

І ці тягарі, як недуг,
задушать будь-кого.
Поезія може сковзнуть
і в самого злого!

І як не ховай почуттів
в затаскані рими,
за що, читачем, я сплатив
сердечним тарифом?

На кожен об землю політ
все тіло синцями.
Зворушливі люди!
Не страчуйте світ
Дурними віршами!





У произведения нет ни одного комментария, вы можете стать первым!