Игорь Царёв. ДЕМИУРГАМ

Дата: 19-02-2010 | 13:40:05

(оригинал)

ДЕМИУРГАМ

Есть демиурги языка,
Язычники, языкотворцы,
Восторгом золотых пропорций
Играет каждая строка...
Кто ниспослал им этот дар?
Кто научил так изъясняться,
Что их слова ночами снятся,
Питая души, как нектар?..
Их слог — то строг, то вводит в транс
Тем, как божественно небрежен,
Как между строк туманно брезжит
Высокий смысл иных пространств...
Но, кто бы знал, какой ценой
Им достается почерк легкий,
И сколько никотина в легких,
И сколько гадости иной...
Как окрыляют их грехи,
Как в рюмках плавают окурки,
Как засыпают демиурги
Упав лицом в свои стихи...

(перевод на украинский)

ДЕМІУРГАМ

Є деміурги царства мов,
Мовообранці, мовотворці,
Запалом золотих пропорцій
Ясніє кожна з їх промов…
Хто надіслав їм світлий дар?
Хто научив так провомляться,
Що їх слова по ночах сняться,
Та живлять душі, як нектар?..
Їх склад – веде до забуттів,
Тим, як божественно недбалий,
Як між рядків маячить вдало
Високий сенс тонких світів...
Але, хто б знав, яким збиттям
Їм дістається тон вразливий,
І скільки в бронхах нікотину,
І скільки іншого сміття…
Як гріх з’їдає їх живцем,
Як у чарках бички спливають,
Як деміурги засинають
Впав у свої вірші лицем…

Олег, ничего не понял, но краси-и-во! :)
Иришке покажу. Она у меня знаток мовы.
Семейству наши поклоны.
И.